Минулого вівторка, 28.10.14, близько трьохсот людей мали таку можливість. Столицю вчетверте відвідали фінські романтики Poets of the Fall, презентуючи свій новий, шостий альбом під назвою Jealous Gods.
Кілька слів про альбом. Jealous Gods вийшов набагато легшим і світлішим за попередні, і багато фанів були розчаровані. Особисто мені не вистачило темних, пристрасно-темних пісень, які б чудово пішли акомпанементом до депресивних буднів, яих цього року від відсутності ТСРу побільшало -_- Проте побувавши на концерті, я повністю змінила свою думку! Пісні легші, але лірика так само несе глибокі, майже філософські думки, а загальна атмосфера вражає своєю ніжністю. Так і можна схарактеризувати Jealous Gods - філософсько-ніжна платівка:)
Цього разу концерт мав місце в самому центрі столиці, "центровіше" вже нікуди - клуб Sentrum, доволі пристойне приміщення (як на дівчину, яка клуби не відвідує:). Доволі камерний зал, гарно облаштований.
Перед концертом відбувся Meet&Greet, який потроху стає традиційним (треба ж музикантам компенсувати те, що музику тепер безкоштовно піратять з нету), що трохи засмучує "простих смертних", до яких гурт, закономірно, не виходить дати автографи після концерту. Цьогорічна ціна зустрічі з Поетами зашкалювала - 500 грн далеко не кожен у наші часи може викласти з кишені, тому таких щасливчиків було доволі мало. Вони зайшли о 18:30, а основна маса народу стояла до 19:00, поки не відчинилися двері. Охоронці запускали людей по декілька, тому все було чесно, і ваша ведуча змогла зайняти місце в другій лінії біля сцени (бо прийшла ж я за півтори години до початку).
Поети запізнилися на 20 хв, за що фани з року в рік їм вдячні (знаючи про двогодинні запізнення інших гуртів). І ось момент істини - зал заповнюється парою, закулісний голос ніби з "Зоряних війн" читає якийсь ввідний пасаж (складно розчути було, чесно кажучи), і один за одним виходять герої вечора - гітаристи Оллі та Яска, басист Яні, ударник Ярі, клавішник Кеп і останнім - Марко Сааресто, який ось уже більше 10-ти років краде дівочі/жіночі/чоловічі(!) серця за допомогою харизми і чарівного бас-баритону. Серйозно, його голос викликає бажання варити борщ і народжувати дітей, як дехто сказав би:) Перше, що зробив Марко, це опустився навколішки перед аудиторією і простяг руку у натовп, щоб фани могли торкнутися свого ідола. При цьому він посміхався так щиро, що я прямо відчувала той потік енергії, який курсував від людей до соліста і навпаки, особливий зв'язок. В такі моменти розумієш - ось вона, сучасна релігія, не нав'язана, абсолютно природня...P.S.: ваша ведуча теж торкнулася руки свого улюбленого співака, і потім ще довго дрижала від усвідомлення цього;)Почалося магічне дійство хітом нового альбому під назвою Daze, енергія шалена, чудовий вибір для початку. Однаково сильно і професійно Марко виконав і баритонні, і фальцетні частини пісні, запаливши зал. Посмішки не зникали з облич, і багато хто підспівував.
Пісні з нової платівки, звісно, зайняли основну частину концерту - життєствердна Love Will Come to You, перший і єдиний інструментал Rouge, неймовірна пісня з речитативом - Choice Millionaire, швидка і плавна Brighter Than The Sun, похмуро-осіння Nothing Stays The Same, і в енкорі - титульна пісня альбому, Jealous Gods, яка починається спокійно, але на приспіві своєю торжественістю розриває все всередині, торкається всіх струн душі.
Не обійшлося і без вічно популярних Late Goodbye (а ви грали в Max Payne?:), Lift, найкращої Carnival of Rust і моєї особистої улюблениці - Cradled In Love.
Саме за цю неймовірну щирість, за повну віддачу, за жарти, за посмішки фанати знову і знову приходять слухати Поетів Падіння, і приходитимуть ще стільки, скільки ті приїжджатимуть. Я вже напевно приходитиму:)
